ГЕНДЕРНА СПЕЦИФІКА МАСКУЛІННОЇ ОПТИКИ РОЛІ ЖІНОК В ІСТОРІЇ ЗАХІДНОЇ ФІЛОСОФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24025/3083-7804.1402026361661Ключові слова:
гендер, маскулінна оптика, соціальна та політична філософія, філософія жінок, жіночий голос, феміністична філософія, суб’єкт пізнання, фалологoцентризм, тілесністьАнотація
Мета дослідження полягає у окресленні гендерної специфіки
маскулінної оптики у формуванні образу жінки в історії західної філософії та
науки, а також у визначенні можливостей її корекції через концепти
жіночого голосу, письма, тілесності та присутності. Методологія включає
історико-філософський, герменевтичний, феноменологічний та критичногенеалогічний підходи, а також феміністичну критику знання. Теоретичне
значення дослідження полягає у розробці інструментів концептуалізації
маскулінної та фемінінної оптик кульутри. Практичне значення полягає у
можливості використання його результатів в освітніх практиках.
Оригінальність дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній
літературі розглянуто специфіку маскулінної оптики представленості жінки
у філософській традиції та позначено тенденції трансформації
патріархальних візій філософії як життєвої практики. Результати
дослідження. Встановлено, що маскулінна оптика функціонує як
структурний принцип організації філософського і наукового дискурсу,
визначаючи межі видимості, легітимності та авторитету жіночого
суб’єкта. Виявлено, що обмеженість цієї оптики полягає в її претензії на
універсальність і нейтральність, яка приховує її історично й культурно
зумовлений характер. На основі концепцій Л. Ноклін і М. Долара
обґрунтовано, що корекція маскулінної оптики можлива через інтеграцію
жіночого голосу, тілесного досвіду, альтернативних форм письма і нових
режимів візуальності. Висновки засвідчують, що подолання маскулінної
оптики передбачає трансформацію символічного порядку філософії та науки
і відкриває можливість формування множинного, інклюзивного суб’єкта
пізнання. З’ясовано, що аберація ролі жінок-філософинь є не випадковим
викривленням, а структурним елементом філософського канону, що
відображає глибинні гендерні асиметрії у виробництві знання. Подолання цієї
аберації передбачає не лише включення жіночих імен до історії філософії, але
й критичний перегляд самих принципів філософського канону, категорій раціональності та авторитету, що визначають межі філософського
мислення.
Посилання
Бовуар С. де. Друга стать : у 2 т. К. : Основи, 2017. 368 с.
Irigaray L. Speculum of the Other Woman. Ithaca : Cornell University Press, 1985.
p.
Butler J. Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity. New York :
Routledge, 1990. 256 p.
Ноклін Л. Чому в нас не було великих художниць? К. : Komubook, 2025. 168 с.
Allen P. The Concept of Woman: The Aristotelian Revolution, 750 B.C.–A.D.
Grand Rapids : Eerdmans Publishing, 1997. 607 p.
Долар М. Голос і більш нічого. К. : Komubook, 2022. 304 с.
Malabou C. What Should We Do with Our Brain? New York : Fordham University
Press, 2008. 112 p.
Арендт Х. Люди за темних часів. К. : Дух і літера, 2008. 320 с.
Грабовська І. Вирівнювання можливостей для жінок та чоловіків versus криза
маскулінності (українська специфіка). Соціологічні студії. 2022. № 2(21). С. 6–13.
https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-02-06-13
Стрельчик O. Чи відбувається консервативний гендерний поворот в
охопленому війною суспільстві? (Is a conservative gender turn taking place in a war-torn
society?). Українське суспільство в умовах війни ; за ред. Є. Головахи та С. Дембіцького. К. :
Інститут соціології НАН України, 2024. С. 197–219.
Чорнодон М., Лесюк О., Байлема Т., Ланчуковська Н., Голубовська І., Хапіна
О. Гендерна сфера концептів у постмодерністських періодичних виданнях для жінок та
чоловіків в Україні. Постмодерністські відкриття. 2021. Вип. 12 (3). С. 426–445.
https://doi.org/10.18662/po/12.3/347
Пасько Ю., Зайцева І. Український фемінізм як чинник суспільних змін. Схід.
Вип.4 (1). С. 45–50. https://doi.org/10.21847/2411-3093.2023.4(1).276477
Кар’єра науковиць у STEM: дослідження викликів та можливостей.
Науковиці. 2026. URL: https://surl.li/mzezxi
Plant I. M. Women Writers of Ancient Greece and Rome: An Anthology. Norman :
University of Oklahoma Press, 2004. 256 p.
Newman B. Sister of Wisdom: St. Hildegard’s Theology of the Feminine. Berkeley
: University of California Press, 1987. 320 p.
Pronin E., Lin D. Y., & Ross L. The Bias Blind Spot: Perceptions of Bias in Self
Versus Others. Personality and Social Psychology Bulletin. 2002. Vol. 28(3). Pp. 369–381.
https://doi.org/10.1177/0146167202286008 (Original work published 2002).
Климчук В. О. Мотиваційний дискурс особистості: на шляху до
соціальноїпсихології мотивації : монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2025.
с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2026-05-20 (2)
- 2026-05-20 (1)
