Це застарівша версія, яка була опублікована 2026-05-20. Прочитайте найбільш нову версію.

ПСИХОЛОГІЯ ВЗАЄМНОГО ВПЛИВУ: РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У ФОРМУВАННІ ВНУТРІШНЬОГО БАЛАНСУ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24025/3083-7804.1402026361663

Ключові слова:

соціальні зв’язки, психологічне здоров’я, внутрішній баланс, соціальна підтримка, взаємний вплив

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретичний аналіз феномену
психології взаємного впливу крізь призму функціонування соціальних зв’язків як
важливого чинника формування внутрішнього балансу особистості.
Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі соціального
середовища та цифрових комунікацій у процесі становлення психологічного
здоровʼя в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. Метою статті
є узагальнення сучасних наукових підходів до розуміння механізмів взаємного
впливу та визначення значення соціальних зв’язків у підтримці психологічної
рівноваги. У роботі проаналізовано провідні теоретичні концепції
соціально-психологічного впливу, зокрема механізми переконання, навіювання,
ідентифікації, емоційного зараження, соціального порівняння тощо.
Розкрито їхню роль у формуванні когнітивних установок, емоційної
стабільності та поведінкових стратегій особистості. Особливу увагу
приділено феномену соціальної підтримки як ресурсу, що забезпечує
адаптацію до стресових ситуацій, знижує рівень тривожності та сприяє
розвитку резильєнтності. Визначено, що якість міжособистісних зв’язків
безпосередньо впливає на рівень психологічного здоров’я, самосприйняття та
здатність до саморегуляції. Окремо висвітлено вплив цифрових комунікацій
як нового середовища соціальної взаємодії, що одночасно розширює
можливості підтримки та створює ризики поверхневості контактів і
емоційного виснаження. Узагальнено, що соціальні зв’язки виконують не лише
комунікативну, а й регулятивну, емоційно-підтримувальну та
ідентифікаційну функції, як системоутворювальний чинник психологічного
здоровʼя. Результати дослідження можуть бути використані у подальших
наукових розвідках, а також у практиці психологічного консультування та
психопрофілактики.

Посилання

Ryff C. D. Psychological Well-Being Revisited: Advances in Science.Psychotherapy and

Psychosomatics. 2014. Vol. 83, №1. P. 10-28/

Thoits P. A. Social Support and Psychological Well-Being. Journal of Health and Social

Behavior. 2011. Vol. 52, №2. P. 145–161.

Albuquerque A. Psychological Well-Being and Social Support in South Korea. Seoul:

Seoul National University Press. 2012. 210 p.

Seligman M. PERMA model of well-being. New York: Free Press. 2011. 336 p.

Данильченко Т. Суб’єктивне соціальне благополуччя як психологічний феномен. Київ :

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2017. 256 с.

Якимчук І., Сулятицький І. Соціальна підтримка як ресурс благополуччя. Харків : ХНПУ

імені Г. С. Сковороди. 2020. 220 с.

Березовська Л. Психологічне благополуччя молоді в соціальних мережах.

Григус І.М. Психологія здоровʼя : навч. посіб. Івано-Франківськ : Вид. Кушнір Г.М., 2018.

c.

Bandura A. Social Learning Theory. Englewood Cliffs : Prentice Hall,1977.

Festinger L. A Theory of Social Comparison Processes. Human Relations. 1954. Vol. 7.

P. 117–140.

Asch S. E. Opinions and Social Pressure. Scientific American. 1955. Vol. 193, No. 5.

P. 31–35.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-20

Версії