"Гуманітарний Вісник"

Вступне слово редактора

2026-04-08T10:33:45+03:00

Вступне слово редактора

COMMUNICATION AS THE TOOL OF CORPORATE CULTURE IN THE INNOVATION-DRIVEN WORLD

2026-04-08T12:23:01+03:00

This study explores the evolving role of communication as a key architect of corporate culture in the innovation-driven world, moving beyond the conventional view of culture as a static entity. It postulates that culture is a dynamic, malleable
construct continuously shaped and reshaped by communication. The research investigates the communicative turn in corporate culture, emphasising how strategic communication practices can cultivate environments that foster creativity, collaboration, and ethical growth. By reviewing existing research, the paper identifies key themes such as the impact of corporate culture and internal communication on millennial employee engagement, the tension between public relations and human resources in shaping corporate culture, and the relationship between organisational culture and innovation. The primary purpose of this study was to explore and describe specific ways in which communication shapes corporate culture in innovation-driven environments. It focuses on identifying and analysing communicative practices, patterns and processes that contribute to cultural formation. The main methods of this study include the analysis of theoretical sources, content analysis and philosophical analysis. It is substantiated that communication is a key tool for building, maintaining and transforming organisational culture. It is proven that corporate culture is a multi-layered, socially constructed phenomenon. The main features of a culture of innovation are identified and analysed. The study emphasises the importance of multiculturalism and dialogue in modern corporate culture, highlighting that cultural diversity fosters creativity and innovation. It also examines the integration of artificial intelligence (AI), machine learning (ML) and deep learning (DL) in shaping corporate culture. ML algorithms enable AI systems to learn from data, analyse communication patterns, automate content curation, predict employee sentiment, and personalise learning experiences. DL through natural language processing (NLP) powers sophisticated chatbots, enhances sentiment analysis, analyses visual content, improves translation, and enables the creation of new media. The study concludes that strategic communication supported by philosophical insights and technological advancements is the key to creating a dynamically developing
corporate environment. It highlights the importance of humanistic values and ethical considerations in shaping corporate culture, ensuring that the human factor remains central in an increasingly digital and interconnected world. The study also highlights the need for further exploration of AI’s impact on engagement, ethics, innovation, trust, and corporate identity, emphasising the importance of responsible AI implementation.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

2026-04-08T10:36:32+03:00

У статті розглядаються питання національної безпеки в контексті Концепції національної безпеки України. Метою статті є розгляд поглядів науковців щодо понятійно-категоріального апарату теоретикометодологічних засад національної безпеки в руслі сучасних українських досліджень. Опрацьовано розлогу історико-філософську джерельну базу. Наголошено, що теоретичні підвалини побудови та ефективного функціонування системи забезпечення національної безпеки на цей час перебувають у стадії розроблення. Розглянуто три базові категорії, які включає національна безпека: інтереси, загрози, захист. Представлено погляд автора на чинники державного та суспільного розвитку через структурнофункціональні характеристики та елементи національної безпеки. Розкриваються семантичні відмінності в термінології: «безпека держави» й «державна безпека», «безпека суспільства» й «суспільна безпека», «особистісна безпека» й «безпека особистості». Зазначено, що зміст поняття «безпека» визначається залежно від пізнавальних традицій кожної окремої держави. Автор доводить, що індивіди, групи, класи, нації-держави та їх різноманітні об’єднання перебувають під постійним впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Головні об’єкти захисту щодо національної безпеки визначаються як тріада, що складається з таких компонентів: людина – суспільство – держава. Доведено, що головна мета державної політики України полягає у подальшому зміцненні національної безпеки як ключового чинника сталого суспільного розвитку. Констатовано, що адаптована до національних інтересів зовнішньополітична стратегія України має бути одним із домінантних чинників формування повноцінного громадянського суспільства, яке здатне створити адекватну систему державної безпеки і оборони та забезпечити її якісний рівень.

РЕГУЛЮВАННЯ СУЧАСНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ: РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ОБМЕЖЕННЯ СВОБОДИ СЛОВА У ПРАВОВІЙ І СУСПІЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ

2026-04-08T10:45:32+03:00

Статтю присвячено аналізу підходів до реалізації свободи слова у контексті сучасних інформаційних і політичних викликів і загроз. У зв’язку з цим постає необхідність розроблення нових правових рамок для реалізації /обмеження свободи слова у медіа. Акцентовано увагу на процесах, моделях і практиках правового регулювання інформаційного простору. Зазначається, що, на противагу європейським практикам, у США правове регулювання цифрових платформ перебуває у стані глибокої концептуальної суперечності. Показано, що Україна, паралельно іp застосуванням надзвичайних заходів у сфері інформаційної безпеки в умовах воєнного стану, проводить структурну реформу медійного законодавства, спрямовану на його гармонізацію з
європейськими стандартами. Створення такої пропорційної системирегулювання, яка водночас гарантує національну безпеку і дотримання європейських стандартів свободи вираження поглядів, відображає зрілу модель демократичної держави, здатної поєднати етос безпеки з етосом
прав людини у спільному нормативному полі.

IDENTITY FORMATION IN THE CONTEMPORARY EDUCATIONAL SYSTEM: CHALLENGES AND THREATS

2026-04-08T15:03:12+03:00

The issue of identity is an essence of contemporary philosophy, sociology, cultural studies, and psychology. Identity is understood as a relatively stable conception of “who I am?” and “who we are?”, which structures individual and collective experience and determines the horizons of belonging, responsibility, and mutual trust. The article examines the multidimensional nature of identity formation
in modern education, outlines key risks associated with hybrid threats, information warfare, cyberattacks, psychological and social vulnerabilities, and highlights the role of teachers and educational policy in safeguarding identity and cognitive security.

КОНЦЕПЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО: ВИТОКИ, ЗМІСТ І СУСПІЛЬНИЙ РЕЗОНАНС

2026-04-08T15:08:08+03:00

Стаття присвячена cучасному осмисленню філософського підґрунтя ідеології націоналізму Міхновського і проблематики національної ідеї, яка лежить в його основі. Показано громадсько-політичну діяльність і філософське бачення М. Міхновського в контексті реалій сучасного демократичного світу. Показано, що націоналістично-самостійницькі ідеї М. Міхновського постали новою філософією того часу, залишаючись актуальними і нині – як морально-ідейний заповіт для нового покоління української молоді.