ПАРАДОКСИ ДЕМОКРАТІЇ У СУЧАСНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ТЕОРІЇ

Анотація

Наприкінці минулого століття на передній план в економіці вийшли
наукомісткі галузі, що супроводжувалося розвитком різноманітних
інформаційних технологій та глобальною комп’ютеризацією. Під впливом цих
змін наприкінці XX ст. створилося так зване інформаційне чи
постіндустріальне суспільство. Пізніше термін «постіндустріальне
суспільство» почав застосовуватися академічним співтовариством для опису
тих змін, які відбулися із соціальною структурою, а також нових способів
соціальної та політичної організації людських спільнот.
В епоху глобалізації демократія стикається з низкою критичних
проблем: зниження довіри громадян до демократичних політичних
інститутів та політичних лідерів, втрата формальної легітимності
демократичними інститутами, які ставлять під загрозу саме існування
демократії в її «класичному» розумінні. Сучасне інформаційне суспільство
викликає нові загрози демократії, які пов’язані з широким застосуванням
політиками та медіахолдингами маніпулятивних технологій, що виражається
в уніформізації політичної культури, персоналізації політики, падінні ролі та
значення принципу громадянської участі.
В статті розкрито сутність і зміст основних факторів кризи
демократії та представлено базові висновки щодо головних аспектів
розвитку демократії ХХІ ст., а також охарактеризовано концепцію
«постдемократії». Концепція постдемократії розглядається як теоретичне
відображення сучасного етапу у розвитку демократії, пов’язаного з новими
загрозами демократії.