ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

У статті розглядаються питання національної безпеки в контексті Концепції національної безпеки України. Метою статті є розгляд поглядів науковців щодо понятійно-категоріального апарату теоретикометодологічних засад національної безпеки в руслі сучасних українських досліджень. Опрацьовано розлогу історико-філософську джерельну базу. Наголошено, що теоретичні підвалини побудови та ефективного функціонування системи забезпечення національної безпеки на цей час перебувають у стадії розроблення. Розглянуто три базові категорії, які включає національна безпека: інтереси, загрози, захист. Представлено погляд автора на чинники державного та суспільного розвитку через структурнофункціональні характеристики та елементи національної безпеки. Розкриваються семантичні відмінності в термінології: «безпека держави» й «державна безпека», «безпека суспільства» й «суспільна безпека», «особистісна безпека» й «безпека особистості». Зазначено, що зміст поняття «безпека» визначається залежно від пізнавальних традицій кожної окремої держави. Автор доводить, що індивіди, групи, класи, нації-держави та їх різноманітні об’єднання перебувають під постійним впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Головні об’єкти захисту щодо національної безпеки визначаються як тріада, що складається з таких компонентів: людина – суспільство – держава. Доведено, що головна мета державної політики України полягає у подальшому зміцненні національної безпеки як ключового чинника сталого суспільного розвитку. Констатовано, що адаптована до національних інтересів зовнішньополітична стратегія України має бути одним із домінантних чинників формування повноцінного громадянського суспільства, яке здатне створити адекватну систему державної безпеки і оборони та забезпечити її якісний рівень.